Що треба знати про професію?
Професія (лат. professio, від profiteor–проголошую своєю справою) – офіційно вказане заняття, спеціальність; вид трудової діяльності, що вимагає певної підготовки і, зазвичай, є джерелом існування
Професіологія – галузь науки, завданнями якої є опис професій чи спеціальностей, основних вимог, які вони висувають до людини, її психофізіологічних і фізичних якостей.
Професіографія – одна із важливих галузей професіології, яка вивчає професійну діяльність людей.
Професії діляться на спеціальності, наприклад, професія – вчитель, спеціальність – вчитель іноземної мови. Із зміною засобів виробництва, розподілом праці професії постійно змінюються. Одні професії зникають, інші з’являються (програміст). Науково-технічний прогрес змінює характер праці, вдосконалює знаряддя праці, змінює й сам предмет праці, внаслідок чого з’являється багато подібних професій. Це викликало необхідність класифікації (групування) професій.
Класифікація професій (за Климовим) побудована із врахуванням чотирьох кваліфікаційних ознак:
- предмет праці;
- цілі праці;
- знаряддя праці;
- умови праці.
У класифікації професій за предметом праці виділяють 5 типів предметів праці, з якими людина взаємодіє в процесі роботи.
1. Людина-природа (земля, вода) – людина-жива природа, людина-нежива природа
Підтипи:
- Вивчення, дослідження, аналіз стану, умов життя рослин і тварин: агроном, овочезнавець, мікробіолог.
- Догляд за рослинами і тваринами: зоотехнік, пасічник, ветеринар.
- Профілактика захворювання рослин, тварин, боротьба з шкідниками і збудниками хвороб: мікробіолог, агрохімік.
2. Людина-техніка (машини, механізми)
Підтипи:
- Створення складних технічних пристроїв: токар.
- Монтаж пристроїв: монтажник, машиніст автокрана.
- Експлуатація технічних засобів: водій, моторист, машиніст.
- Ремонт технічних пристроїв: слюсар, наладчик.
3. Людина-людина (людина, група людей)
Підтипи:
- Медичне обслуговування: лікар, фельдшер, медсестра і т. д.
- Виховання та навчання: майстер ПТУ, лектор, вчитель, тренер, хореограф.
- Побутове обслуговування: телефоніст, офіціант, водій таксі, бібліотекар, продавець, стюардеса.
- Інформаційне обслуговування: діловод, екскурсовод, журналіст.
- Захист суспільства та держави: слідчий, юрист, дільничний інспектор.
4. Людина-знакова система (умовні знаки)
Підтипи:
- Тексти на рідній та іноземних мовах: коректор, бібліотекар, друкар, копіювальник.
- Цифри, формули, таблиці: програміст, економіст, касир.
- Креслення, карти, схеми: кресляр, інженер, технолог, архітектор.
- Звукові сигнали: штурман, радист.
5. Людина-художній образ (твори літератури, мистецтва)
Підтипи:
- Створення, проектування, моделювання художніх творів: композитор, модельєр, закрійник, інженер-технолог, архітектор, скульптор, мистецтвознавець.
- Відтворення, виготовлення виробів за ескізом, зразком в єдиному екземплярі: ювелір, живописець, реставратор.
- Відтворерофесій за цілями праці враховує співпадання суб’єктивних і об’єктивних цілей, коли уявний образ результату праці у свідомості людини співпадає з тим, чого від неї вимагає суспільство.ння, копіювання художніх виробів, творів: граверний майстер, живописець, актор.
Класифікація професій за цілями праці враховує співпадання суб’єктивних і об’єктивних цілей, коли уявний образ результату праці у свідомості людини співпадає з тим, чого від неї вимагає суспільство.
Розрізняють 3 види цілей праці:
- гностичні (пізнавальні) – професія контролера якості товару;
- перетворюючі – професія маляра;
- творчі –професія перукаря.
Класифікація професій за засобами праці включає 4 групи засобів праці:
- ручні і механізовані;
- машини й механізми з ручним управлінням;
- автоматизовані та автоматичні;
- функціональні (жести, міміка).
Професіограма – це вичерпне описання особливостей певної професії, де розкривається зміст професійної діяльності, а також вимоги, які ставить професія до людини.
Професіограма включає:
- загальну характеристику професії: її значення, спеціальності, перспективи розвитку професії;
- опис трудового процесу, змісту роботи, яка виконується: основні професійні обов’язки, знаряддя праці, робоче місце, продукція, труднощі і можливі помилки в роботі;
- санітарно-гігієнічні умови праці: мікрокліматичні умови праці (робота в приміщенні або на повітрі, освітлення, температура та ін.), режим і ритм праці (монотонність праці, вільний час, відпустка…), медичні протипоказання;
- психофізіологічні вимоги професії до людини: характеристика різних видів сприйняття у професійній діяльності (гострота зору, слуху…), моторні характеристики (координація рухів, швидкість реакції…), інтелектуальна сфера (особливості уваги, пам’яті, спостереження, мислення), емоційно-вольові якості особистості (самовладання, витривалість–психічна і фізична, врівноваженість, зібраність, рішучість), ділові якості (ініціативність, самостійність, організованість, почуття відповідальності, адекватна самооцінка), моральні якості (чесність, тактовність, чуйність, доброзичливість);
- необхідні знання,
- необхідні вміння та навички;
- дані про професійну підготовку: перелік навчальних закладів, де можна отримати цю професію, умови вступу, зміст підготовки, перспективи працевлаштування та професійного зростання, оплата праці.
Частиною професіограми є психограма – сукупність вимог, поставлених до психіки людини, тобто перелік необхідних даному професіоналу здібностей.